News - Мелані О'Браєн: Ситуацію в Нагірному Карабасі можна вважати геноцидом, що триває

Ситуація в Нагірному Карабасі є геноцидом, заявила президент Міжнародної асоціації дослідників геноциду Мелані О'Брайен в інтерв'ю Blankspot. «Зрозуміло, що Азербайджан атакує вірмен Нагірного Карабаху, тому що вони вірмени. Таким чином, ця група є мішенню як етнічна та/або національна група, обидві з яких є захищеними групами відповідно до Конвенції про геноцид [Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього]», — сказала Мелані О'Брайен. За її словами, процес геноциду почався з ефективної блокади Лачинського коридору. «Однак, після блокади Лачинського коридору, навмисне голодування та відмова в доступі до медичної допомоги демонструє намір не просто етнічно очистити Нагірний Карабах від вірмен, а й фізично їх знищити. Відмова від їжі та медичного обслуговування призводить лише до смерті, і ці дії є важливою частиною геноциду, який ми бачили в інших геноцидах, включаючи Голокост, геноцид вірмен, геноцид у Камбоджі та геноцид рохінджа», – пояснила вона. «Азербайджан заявив, що відкриє Лачинський коридор, щоб випустити жителів Нагірного Карабаху. Однак вони не зможуть повернутися. Таким чином, вибір цих 120 000 людей у ​​Нагірному Карабасі такий: залишитися і терпіти геноцид через голод і відсутність медичної допомоги. Це незважаючи на те, що Міжнародний суд ООН у Гаазі (ICJ) чітко дав зрозуміти Азербайджану, що блокада Лачинського коридору створює прямий ризик для вірмен», – додала Мелані О’Брайен. Крім того, вона сказала, що Азербайджан знає про наказ з Гааги, але продовжує блокаду. «Крім того, останніми днями Азербайджан бомбив цивільні території, що також вважається військовим злочином. Тисячі втекли з сіл, які Азербайджан захопив і окупував, не маючи куди більше йти, крім інших частин Нагірного Карабаху. Азербайджан зараз вбиває бомбардуваннями, голодом і відмовою в медичному обслуговуванні. Азербайджан заявив, що доставить продовольство та паливо до Нагірного Карабаху, але ще невідомо, чи буде це зроблено, після 9 місяців заперечення таких гуманітарних потреб», – сказала вона. За її оцінкою, фактори ризику геноциду існували в Нагірному Карабасі протягом багатьох років, включаючи розпалювання ненависті та знищення об’єктів вірменської культурної спадщини, таких як церкви. «Мова ворожнечі та демонізація мали місце, серед іншого, з боку лідерів країни, у ЗМІ та в шкільній освіті. Проте з грудня 2022 року, коли Азербайджан заблокував Лачинський коридор, а згодом і інші дороги з Нагірного Карабаху, саме тоді ми побачили зростання ризику геноциду, і коли ця блокада продовжилася, вона стала геноцидом. Це тому, що жителі Нагірного Карабаху не змогли покинути анклав», – сказала президент Міжнародної асоціації дослідників геноциду Мелані О’Брайен.