News - Ми впевнені, що податкові надходження державного бюджету на 2025 рік будуть на 133% більше податкових надходжень 2017 року. Пашинян.

Прем'єр-міністр Нікол Пашинян виступив із заключною промовою під час обговорення в Національній асамблеї проекту закону «Про державний бюджет Арменії на 2026 рік». Нижче наводимо її. Ми обговорювали проект держбюджету на 2026 рік. Звісно, Міністр фінансів і депутати відповіли на численні запитання під час цього двоетапного обговорення, але є також наскрізна думка: це за суттю фінальна дискусія щодо бюджету у цьому скликанні Національної асамблеї, адже наступне обговорення бюджету відбудеться в наступному скликанні. І вважаю за потрібне дати одну-дві оцінки бюджетних обговорень, що зараз тривають або відбулися. Підсумовуючи, хочу сказати, що загалом оцінюю роботу цього скликання Національної асамблеї як добру й задоволений роботою уряду; звичайно, не оцінюю її як відмінну, але як добру. Тепер хочу пояснити, чому саме так. Грудень дійсно настає, бюджетний рік ще не закінчився, але у нас є впевнені прогнози щодо податкових надходжень на 2025 рік: ми впевнені, що податкові надходження державного бюджету на 2025 рік будуть вищими за відповідні з бюджету 2017 року на 1 трильйон 542 мільярди драмів або 133%. Хочу звернути вашу увагу на таку деталь: збільшення видатків нашого бюджету цього року перевищує загальний бюджет 2017 року. Іншими словами, наша збільшена частка перевищує річний бюджет 2017 року. Чому порівнюємо з 2017? Тому що у другій половині 2018 року бюджетна логіка змінилася, хоча порівняно з 2018 роком наші доходи також зросли. У 2021 році, під час парламентських виборів, ми обіцяли забезпечити середньорічне економічне зростання близько 7%. Це обіцянку повністю виконано, бо ми впевнені, що за п’ять років мінімальний сценарій — 7,5–7,6% зростання; реалістично зростання буде вище за середнє. З 2021 по 2024 рік економіка Вірменії зросла на 36,6%. Це дуже добрий показник. Зараз це питання часто обговорюють: ви кажете, що говорите про зростання бюджету й економічне зростання, заробітні плати, створення робочих місць тощо, але як це позначилося на житті людей? На це я відповідаю, спираючись на висновки експертів: наші економіти пропонують використати так званий коефіцієнт Джині, що показує, як доходи, генеровані в країні, розподіляються серед населення. За останніми даними Вірменія суттєво покращилася в цьому відношенні, порівняно з попереднім періодом маємо суттєве покращення, тобто розподіл грошей і результатів є більш справедливим і рівним і покращується. До речі, підготувавшись до виступу, я знову звернувся до коефіцієнта Джині й мене зацікавило: чи є цей показник історично найкращим за всю історію Вірменії? І виявилося так: історично найкраще значення коефіцієнта Джині для Вірменії було в 2020 році. Що це означає? Це означає, що гостра критика щодо управління кризою COVID була неправильною. Ми виграли вибори 2018 року під гаслом «Піклувальне суспільство», а в 2020 році коефіцієнт Джині показав, що наше уряд дотримувався саме цієї стратегії. І в 2020 році результати країни розподілилися максимально рівномірно, що означає, що під час кризи ми надавали громадянам більш адресну підтримку. Тепер перейду до інших показників: кількість робочих місць. Цього року, у жовтні, ми знову зафіксували абсолютний рекорд за кількістю зареєстрованих та оплачуваних робочих місць. Станом на жовтень 2025 року в країні налічується 810 074 зареєстрованих робочих місць. Зростання з 2018 року становить 223 895 робочих місць, або 38%. Шановні колеги, це свідчить про те, що з 2018 року в Арменії створено 223 895 робочих місць. Це число ніколи раніше не спостерігалося за такий період. І більше того, зростання триває: у порівнянні з жовтнем 2024 року створено 31 000 робочих місць, або 4%. Середня зарплата станом на жовтень — 313 000 драмів, тобто на 135 657 драмів або на 76% більше порівняно з 2018 роком. Ми багато говоримо про інфляцію; в Арменії не було інфляції в 76%, а реальне зростання заробітної плати — двозначне, 20% і більше, що свідчить про рівень добробуту громадян. Податок на доходи, сплачений у жовтні, становив 50,699 мільярда драмів, майже вдвічі більше за відповідний показник жовтня 2018 року — зростання на 95% або понад 24 мільярди драмів. І як пов’язані ці цифри з добробутом громадян? Вони демонструють, що з 2018 по 2025 рік ми повернули громадянам через податок на доходи 384 мільярди драмів; гроші, які були повернені громадянам. Крім того, повернення податку на доходи зросло на 9 500% порівняно з попереднім періодом. Я також порівняв 2010–2017 з 2018–2025: операції з нерухомістю, які купували люди, зросли більш ніж на 67 000, або 64%. У регіонах первинний ринок зріс на 1 104% порівняно з попереднім періодом. Хочу продемонструвати територіально збалансований розвиток: загалом зростання первинного ринку в 2018–2025 порівняно з 2010–2017 становить 465%. Усе це свідчить: Арменія йде шляхом розвитку. Чи є в Арменії соціальна й бідність проблема? Так, існує така проблема. Нещодавно були оприлюднені показники бідності; за нашою оцінкою, вони є доволі добрими індикаторами, але методологічні питання ще потрібно допрацьовувати. Але одне очевидно: абсолютна бідність становить 0,6% незалежно від методології; це означає, що ми фактично близькі до виконання нашої передвиборчої обіцянки зменшити бідність, яку ми дали у 2021 році. Більше того, цей показник бідності стосується попереднього періоду до виборів 2024 року. Ці півторарічні цифри та наш економічний ріст не можуть не зменшити цей показник. Тепер, дорогі колеги, чи існує бідність в Арменії? Так, існує, але настав час з'ясувати й зафіксувати її причини. В Арменії бідність більше не обумовлена відсутністю робочих місць; ця проблема давно вирішена. Інакше тисячі, не кажучи вже про десятки тисяч людей, прибували б із інших країн, аби працювати в Арменії та підтримувати свої сім’ї за кордоном. Чому ж існує бідність в Арменії? Бідність існує лише через брак навичок, які дозволяють уникати бідності. Я детально вивчав це питання; це дуже важлива, відповідальна й різко сформульована заява. І скажу чесно: в Арменії бідність існує лише через відсутність або нестачу навичок, необхідних тим, хто живе в бідності. З 2018 року ми прийняли стратегію, що бідність можна подолати працею. Але ми маємо зізнатися: є робочі місця, є люди, які працюють, але все одно залишаються бідними; чому? бо їм не вистачає відповідних професійних навичок для даної роботи. Наша політика проста: якщо робота не забезпечує добробуту людині, що потрібно робити? Відновитися освітою, розвитком робочих навичок. Якщо після цього робота й благополуччя не забезпечені — знову повернутися до освіти й розвитку навичок. Такою має бути наша політика в сфері праці. Про пенсії та пенсіонерів говорять багато. З 1 січня 2025 року пенсії та виплати для пенсіонерів та осіб з інвалідністю будуть збільшені. Ідеться й про підвищення управління: ми навчаємося керувати ефективніше. Ми пропонуємо збільшити пенсію на 10 400 драмів на місяць. Що зробить пенсіонер на ці гроші? На що витратить їх? Наші дослідження вказують: для людей старших за 65 років, для яких основні витрати пов’язані з охороною здоров’я, навіщо давати їм гроші, щоб вони не знали, як ефективно використати їх для здоров’я — ходити до аптеки, придбати щось інше й отримати необхідні медичні послуги? Ми спрямовуємо ці 10 000 драмів на медичне страхування, створюючи систему, за якої вони, скоріше за все, отримають не 10 000, а 20, 30, 40, 50 або навіть 100 тисяч драмів послуг. І якщо підсумувати ці суми, щоб оцінити, які витрати на охорону здоров’я міг би мати пенсіонер за рік, їх слід розподілити між бюджетами держзакупівель. Бо говорять про обіцянки, але часто не виконано: ми обіцяли, що буде медичне страхування, але не обіцяли, що пенсіонер не заплатить за нього. І ми зараз рухаємося до цього рішення; те саме щодо пенсіонерських виплат у безготівкових розрахунках — певний відсоток; для всіх громадян із картками ArCa ми надаємо 2% кешбек; пенсіонери отримують це плюс додаткові 2%. Знову: люди люблять порівнювати; тож потрібно враховувати й це. Шановні колеги, з 2018 року кількість пенсіонерів в Арменії зросла на 106 697 осіб, або на 19%. І чому я заради нашої роботи задоволений — бо у січні 2018 року кількість пенсіонерів перевищила кількість працівників: 555 000 пенсіонерів проти 513 000 працівників. Сьогодні ця різниця нас не задовольняє. Коли призначали міністра праці та соціальних справ, я вже піднімав цю проблему перед попереднім міністром; поставив мету, щоб збільшення економічної активності пенсіонерів стало одним із пріоритетних програм. Зараз хочу поділитися однією думкою, яка турбує мене останні місяці, зокрема досліджуючи історії походження багатьох успішних міжнародних брендів. У нас прийнято вважати, що 63 роки — це вік виходу на пенсію. Так, 63 — це вік виходу на пенсію, але я пропоную інше: чи може 63 бути найкращим віком для започаткування малого та середнього бізнесу, бо хто має більше життєвого та професійного досвіду, ніж 63-річна людина? Я вже давав завдання запровадити програми підтримки 63+ пенсіонерів, бо в 21-му столітті що таке 63 роки? хто скаже, чи дійсно 65, 70, 75? Іншими словами, ми маємо розірвати думку, що пенсіонер — це кінець; 63 роки — це не кінець; життя починається з 63. Ми повинні затвердити стратегію, яка змінить життя наших пенсіонерів або старшого покоління, зокрема важливу ініціативу Комітету кадастру про зворотне іпотечне кредитування, що є дуже важливим. Ми не стверджуємо, дорогі колеги, що потрібно удавати; ми не обговорювали таких речей; ми встановили національну традицію та дотримуємося її. Для 63-річної людини потрібно створити повноцінне, незалежне життя зі здатністю жити повноцінно самостійно, бо коли людина стає економічно пасивною та лишається вдома, це проблема не лише для неї, але й для її родини. Так, ми це кажемо; але ми маємо бачити наші проблеми. І яка наша думка? чи має людина з 63 до 80 років залишатися вдома? Ні, людина накопичила так багато знань, що потрібно створити умови, аби вона могла їх використовувати; існує прислів’я: «Як молодість знала, так і старість може». Зараз старість може, бо вона вже не стара. Тому 63 роки — найкращий вік для початку малого та середнього бізнесу через наявний запас знань. Тепер знову тема держборгу. Наші опоненти не розуміли, перепрошую, неправильно розуміли, що таке державний бюджет: я знову керуюся нашими правилами і намагаюся не вступати в партійну внутрішню дисципліну. Саме тому навіть історія 2020 року залишається незрозумілою багатьом. Державний бюджет — це барильце, у яке ми заливаємо воду різного кольору; ми заливаємо її з різних відер, потім відкриваємо кран знизу; вода надходить, і ми не можемо сказати, що вода з жовтого відра потрапила саме в цей склянний стакан або з зеленого чи червоного, бо держбюджет — це єдина концепція. Тобто, куди ви спрямовуєте гроші — має своє призначення; існують цільові призначення, кредити за конкретними цілями, але загалом держбюджет — єдина концепція; якщо ви направили програму кредитування за певною цією ціллю, вода іншого кольору може з’явитися у бочці й використати її для іншої цілі, бо ця вода спочатку мала інше призначення і ви тягнули воду з іншого джерела. Що зараз незрозуміло в цій історії з держборгом? Так, ми не хотіли говорити на цю тему — зараз мир; можемо говорити. Загальний ріст держборгу від 2018 до 2025 років включно — 4,4 млрд доларів капітальних витрат у сектор оборони; можливо, хтось не бачив цього тоді; як вони могли пропустити? Далі інший вимір: частина боргу зросла через витрати на біженців із Нагірного Карабаху та непередбачувані функції, пов’язані з Карабахом; це не має іншого підґрунтя. Звісно, були кредитні угоди в минулому — це нормально. Але загалом, оцінюючи попередній період роботи уряду, хочу сказати, шановні колеги: коли я кажу уряд, маю на увазі, звісно, й політичну більшість, бо ясно: без парламентської підтримки уряд працювати не може. Хочу сказати, що вважаю нашу роботу доброю, але найважливішим є не економічні показники; найважливішим є те, що ми витягнули Вірменію з пастки, з геополітичного зажиму. Всі ці економічні показники важливі, але не найбільш значущі; найважливіше — ми вивели Вірменію з пастки, з вузького вузького місця; ми поставили Вірменію у таку позицію, де всі напрямки перед нею відкривають горизонт, і Вірменія та її народ, з їх суверенною волею, можуть обирати напрямок розвитку. Ще одна важлива подія: опозиція знову знайшла нову тему — оприлюднення переговорного пакета. Пакет було оприлюднено. А зараз знову ті самі наративи, що давно вийшли з моди. Я запропонував одну формулу: відповідь на усі запитання опозиції щодо переговорного процесу має бути такою: якщо була можливість про-армянського рішення, чому ви її не використали? Шановні колеги, ви при владі 30 років і більше; якщо були такі можливості, чому ви їх не реалізували? Давайте відповімо: була можливість про-армянського рішення, як кажуть; ви цього не зробили; тоді ви називаєте нас зрадниками; потім ви самі — зрадники; варіант А і В тощо — це просто маска. Про proposal 2019 року ОБСЄ Minsk Group, шановні колеги, я говорив прямо й опосередковано кілька разів, і тепер це оприлюднено; я сказав сто разів: я ніколи не був Президентом Вірменії; той документ починається словами «Ми, президенти Вірменії та Азербайджану». Коли вчора відбувалася дискусія, я зауважив, що цю нюанс не торкнувся, бо обговорювалося багато чого; думаю, торкнувся всього. Як з'явився документ 2019 року? Він з'явився за цією логікою: коли я став прем'єр-міністром у 2018 році, я доручив повідомити співголовам, що існують багато документів; тепер постає питання, який із цих документів є стартовою точкою для цього моменту, стислий підсумок попередньої фази переговорів; який є заключний документ попередньої фази. Той червнево-червневий документ 2019 року — це той документ, на який я посилаюся, коли прошу сказати, чи може Карабах бути включений до території Азербайджану за будь-яким механізмом. І чітка відповідь: так, якщо Азербайджан погодиться. Що це означає? Так, це там написано також, але ви — новачки у мисленні й можете неправильно це зрозуміти; не згадаю останнього або першого документа цього пакета від квітня 2018 року, що пов'язаний із промовою Сержа Саргсяна з цієї трибуни. Справу з'ясовано; немає неправильної інтерпретації переговорного процесу; простий громадянин Вірменії прочитає цей пакет від кінця до початку й не поставить запитань. Чому пакет Keyster не опублікований? Тому що під урядом такого пакета немає. Ідеологічна основа пакета Keyster — саме те, що надруковано в цьому пакеті, яке Левон Тер-Петросян передав Haykakan Zhamanak і опублікував. Це й є ідеологічна основа Keistera, і немає потреби в ній; нещодавно Радіо Азатутюн зробило детальний звіт із документами — усе роз'яснило; там жодних тем немає. Коли вони кажуть, що я навіть не запрошую до дебатів, запитую: що саме обговорювати? Нічого обговорювати; нехай читають; нехай розповідають; там немає чого говорити. Шановні колеги, підсумовуючи: 2026 рік для Вірменії обіцяє бути дуже насиченим: у Вірменії пройде Саміт Європейської політичної спільноти, також COP17 з біорізноманіття восени та парламентські вибори. І я знову відзначаю, що правляча більшість і я дивимося на майбутні вибори з великим оптимізмом, і мушу повторити: так, між Вірменією та Азербайджаном існує мир; наш обов'язок — плекати, зміцнювати та інституційно укріплювати цей мир. І ще одне: аналізуючи роботу останнього періоду, важливо зауважити: якщо говорити образно, кожне навіть найменше збільшення довіри між Вірменією та Азербайджаном дає приблизно 10 сантиметрів практичного прогресу. Це приблизна формула, але хочу поділитися своїми враженнями. І сьогодні я значно більш оптимістичний щодо горизонту миру, ніж, наприклад, 15–20 серпня 2025 року, хоча саме тоді я був більш оптимістичним, ніж будь-коли. Тому наше завдання, зокрема і на 2026 рік: повністю згоден із міністром фінансів — ми вийшли на шлях нормального економічного розвитку; наша економіка буде розвиватися певними темпами, і за попередній період ми почали запитувати себе, чи зростаємо швидше за свій потенціал; це також створює виклики, адже з'являються інфляційні процеси та інші виклики. Варто обміркувати, чи прийняти ціль зростання в 6–7%, адже може виявитися, що зростання 10–12% створить інфляційні та інші ризики. А головне завдання на 2026 рік таке: вірменський народ має стояти за мир під час виборів, і можу запевнити без найменшого сумніву: вірменський народ стоятиме за мир, бо це їхній мир, мир їхніх дітей, їхніх родин, їхніх онуків; і це велика данина пам'яті усім мученикам незалежно від того, в який період нашої історії їхня мученицька доля випала. Слава мученикам і довгі роки Республіці Вірменія.