News - Чому у дітей розвивається ожиріння?

Aliona Hayrapetyan 2025-12-03 20:53:00 Чому діти мають надмірну вагу Вірменії 27,7% дітей мають зайву вагу, 12,6% — ожиріння. У 2025 році вперше у світі кількість дітей із зайвою вагою перевищила кількість дітей із недостатньою масою тіла. Вірменія не імунна до цієї глобальної тенденції: серед дітей 7–8 років кожен третій уже має зайву вагу або ожиріння. Основні причини — велика доступність ультраоброблених продуктів, солодощів, низька фізична активність та реклама, адресована дітям. Показники дитячого ожиріння — Вірменія та світ ВООЗ називає ожиріння епідемією XXI століття. У всіх країнах світу відбувається зростання не лише кількості дорослих із зайвою вагою, але й кількості дітей. За доповіддю UNICEF, опублікованою 5 вересня 2025 року, глобально вперше кількість дітей із ожирінням перевищує кількість дітей із недостатньою масою тіла. З 2000 року кількість дітей із недостатньою масою тіла знизилася з 13% до 9,2%. Тим часом частка дітей зі зайвою вагою віком 5–19 років зросла з 3% до 9,4%. Таким чином, за останні 25 років кількість дітей із зайвою вагою зросла вдвічі, до 391 мільйона. Найбільші зростання спостерігалися в країнах, що розвиваються та з середнім рівнем доходів. Нині, у всіх регіонах світу, за винятком південної Африки та країн Південної Азії, кількість дітей із ожирінням перевищує кількість дітей із недостатньою масою тіла. У Вірменії показники дитячого ожиріння також тривожні. За останнім епідеміологічним дослідженням 2019 року 27,7% вірменських дітей мають зайву вагу, з яких 12,6% мають ожиріння і 3,1% — важку форму ожиріння. Дослідження охопило 3 610 дітей, переважно віком 7–8 років. У Вірменії зайва вага та ожиріння частіше зустрічаються серед хлопчиків: близько 15% хлопчиків мають ожиріння, близько 10% дівчат. Розповсюдженість важкої форми ожиріння серед хлопчиків більш ніж у три рази вища, ніж серед дівчат. Це глобальна тенденція. Зайва вага та ожиріння значно різняться за регіонами. Зайву вагу найчастіше фіксують у регіоні Тавуш, ожиріння — у Єревані, важку форму ожиріння — у регіоні А Aragatsotn (Aragatsotn). Зайва вага найрідше зустрічається у Gegharkunik, ожиріння — у Vayots Dzor. Зайва вага та ожиріння зустрічаються частіше в міських районах. Що таке ожиріння Хоча ожиріння — багатофакторне захворювання, воно найчастіше виникає через переїдання. У таких випадках важливіше не кількість їжі або її калорійність, а скільки енергії витрачає людина порівняно з тим, що споживає, та який спосіб життя вона веде. Коли калорії не витрачаються, тканини тіла починають зберігати жир під шкірою, в черевній порожнині та в м'язах. Ожиріння — надмірне накопичення жиру в тілі. У 1998 році ВООЗ визнала ожиріння хронічним захворюванням. Надмірна вага визначається за індексом маси тіла (ІМТ). ІМТ використовується для оцінки рівня накопичення жиру. Щоб розрахувати ІМТ, ділять масу тіла в кілограмах на квадрат зросту в метрах. Якщо результат становить від 18,5 до 24,9 — вага вважають нормальною. Якщо результат перевищує 24,9, у людини надмірна вага або ожиріння. Обхват талії також використовується для оцінки розподілу жиру. Нормальний обхват талії — до 80 см для жінок та до 94 см для чоловіків. Вимірювання талії важливе для розуміння типу розподілу жиру в організмі. Для оцінки ожиріння у дітей, на додаток до ІМТ використовується таблиця відсоткових значень (percentile), окремо для хлопчиків та дівчаток, і вона не розраховується так само, як у дорослих. Ожиріння класифікують за кількома ознаками — етіологією, характеристиками жирової тканини та розподілом жиру. Воно може бути генералізованим (однорідно розподіленим) або фокальним. Локальне ожиріння може бути центральним (черевним) або периферійним. У центральному ожирінні жир накопичується переважно в області живота. Розподіл жиру може мати більш значні наслідки для захворювань і смертності, ніж кількість або ступінь ожиріння. Наприклад, центральне ожиріння підвищує ризик ішемічної хвороби серця, гіпертонії та інсульту. Причини зайвої ваги Зайва вага, ожиріння та його важкі прояви зумовлені кількома факторами, які діють одночасно. Основні з них — переїдання та інші харчові звички, низька фізична активність, психологічні фактори, генетика та реклама. Нездорова їжа — доступна, смачна, але шкідлива У Єревані на перетині Проспекту Республіки та вулиці Арамі, до школи №71, з обох боків вулиці можна нарахувати більше десятка крамниць, кіосків та закладів харчування, які продають перероблені, швидкоприготовані страви, такі як шаурма, випічка, тістечка та іншу швидку їжу. Культура фаст-фуду увійшла в наше щоденне життя. Такі заклади стали більш доступними та легкодоступними в будь-який час; ці продукти смачні, але зазвичай мають низьку харчову цінність і високу калорійність. Ці продукти, за словами дієтолога Анушік Мирзоян, називають гіперсмакувальними: вони містять посилювачі смаку, які сильно стимулюють мозок системи насолоди та ускладнюють припинення їжі. Вони представлені у різних смаках — солоні, солодкі та гострі — що викликає все більш сильне бажання їсти. Їх поєднання з різними рецепторами смаку активізує сильну реакцію насолоди. За словами Мирзоян, солодкі продукти викликають новий потяг до солодощів та сильний апетит. Вони здебільшого містять прості вуглеводи, які різко підвищують рівень цукру в крові та інсуліну; потім обидва рівні різко падають, створюючи нове бажання. Прості вуглеводи переважно містяться в цукрі та злаках, а також у їжі, що містить цукор або злаки — млинці, хліб, цукерки, солодкі напої тощо. «Особливо для дітей старших 10 років важче контролювати бажання їсти такі продукти. Батькам важко контролювати старших дітей. У молодших дітей це можливо — обмежувати такі продукти та пропонувати здоровіші варіанти; у старших дітей вони можуть піти та купити те, що хочуть», — зазначає дієтолог. Педіатр Марина Мелкумова з Арабкірського медичного центру зазначає, що щільний графік роботи батьків призводить до того, що багатьом сім’ям не вистачає часу готувати вдома. Це призводить або до замовлення їжі, або до купівлі готових перероблених продуктів та солодощів у магазинах. Мелкумова зазначає, що на відміну від західних країн, де ожиріння частіше вражає осіб з нижчим соціально-економічним статусом через дешевий фаст-фуд, в Арменії навпаки. Люди з нижчим рівнем SES також їдять фаст‑фуд, але в меншому ступені; ті, хто може дозволити собі більше фаст‑фуду, роблять це. Це характерно для пострадянських країн. Ситість залежить від ступеня розтягнення шлунка. Жирна їжа, завдяки наявності липофільних ароматичних молекул, більш приємна на смак, ніж їжа з низьким вмістом жиру. Пропуск сніданку також впливає на надмірну вагу у дітей. «Якщо у дитини вранці немає сніданку, через одну-дві години під час уроків або на перерві вона починає шукати інші варіанти їжі.» У школах зазвичай не пропонується сніданок і не відведено часу на сніданок. Тож сніданок поступово випадає з раціону дітей, — каже Мелкумова. За її словами, після встановлення фіксованого часу сніданку виникне інша проблема: якість шкільного харчування. Приносити їжу з дому може бути розв’язанням, але така культура не поширена у школах. «Принесення їжі з дому часто розглядають як соромне. У менших класах це більш прийнятно, у більших — ні», підкреслює дієтолог. Також спостерігається спотворення сприйняття зайвої ваги. Іноді батьки можуть вважати вагу дитини нормальною, навіть якщо дитина має зайву вагу. У дослідженні близько 77% батьків так вважали, водночас близько 27,7% дітей мали зайву вагу. Індекс маси тіла дитини також тісно пов’язаний із харчовими звичками сім’ї: наприклад, постійно їжа на столі вдома, пізня їжа, вживання солоної їжі та інші шкідливі звички, які передаються дитині. У той же час матеріальний добробут сім’ї не має сильного зв’язку із вагою дитини. Але виявлено зв’язок між ІМТ дитини та рівнем освіти матері: жінки з вищою освітою частіше мають дітей із зайвою вагою та ожирінням. Навпаки, худі, низькорослі та недоїдні діти частіше народжуються від матерів із нижчим або середнім рівнем освіти. Також виявлено сильний зв’язок між вагою матері та ІМТ дитини: більшість дітей із зайвою вагою та ожирінням народилися від матерів із зайвою вагою або передожирінням. Низька фізична активність — причина накопичення жиру Роль низької фізичної активності зросла завдяки науково-технічному прогресу. Сучасне життя важко уявити без автомобілів, пультів дистанційного управління та комп’ютерів, що призвело до більш сидячого способу життя. Накопичення жиру починається, коли енергетичний вхід перевищує енергетичні витрати. Енерговитрати зростають за рахунок м’язової роботи та підвищення температури тіла. Сьогодні фізична праця становить приблизно один відсоток людської діяльності. Дослідження 2019 року показало, що 66,6% дітей дістаються до школи пішки, 78,2% повертаються з школи також пішки. Ті, хто дістається до школи громадським транспортом або авто, становлять близько 33,3%. За сільсько‑міським розділенням існують помітні відмінності: в сільських районах більшість учнів добираються пішки або велосипедом; у міських це робиться рідше. Різниця частково пояснюється тим, що багато сільських районів невеликі, шкіл мало, і вони зазвичай розташовані не далеко від дому. Більшість учнів беруть участь у спортивних або танцювальних гуртках поза школою, але рівень участі різниться між містом та селом. У міста кількість дітей у таких гуртках значно вища, ніж у сільських регіонах. Проте, на відміну від організованої фізичної активності, сільські діти більше рухаються на відкритому повітрі та вдома, проводячи більше часу на активні ігри та заняття. За словами Анушік Мирзоян, зокрема в Єревані кількість дітей, що граються на вулиці, зараз значно нижча, і дітей мають відносно меншу фізичну активність порівняно з калоріями, які вони споживають. «У дворі мало відкритого простору, а двори часто заповнені припаркованими машинами та гаражами. Зони для активних ігор на свіжому повітрі обмежені», — каже дієтолог. Натомість навчальна програма залишилась без змін: уроки фізичної культури — два на тиждень, це давня цифра. Таку зміни потрібні не лише через низьку фізичну активність, але й через порції їжі. За рекомендаціями ВООЗ з фізичної активності діти 5–17 років мають щодня отримувати не менше 60 хвилин фізичної активності, що відповідає більшості дітей. Проте час за телевізором або за екраном перевищує час, витрачений на фізичну активність. У будні дні хлопці витрачають у середньому 2 години, дівчата — близько 1 години, а у вихідні — 3 та 2 години відповідно. Щодо сну: понад 90% сплять не менше 9 годин. Менш ніж 1% сплять після півночі. Психологічні фактори — причина і наслідок зайвої ваги Одним із важливих факторів формування зайвої ваги та ожиріння є психологічні. Їжа знижує стрес і допомагає зняти психічне напруження. Відтак стресові ситуації можуть сприяти переїданню. За словами психолога Марини Григорян, вплив психологічних факторів залежить від індивідуального досвіду дитини та того, які проблеми існують і вирішуються за допомогою їжі. «Їжа необхідна для виживання, але сьогодні вона часто втрачає своє справжнє значення. Коли їжа набуває значень понад харчування, з'являються проблеми.» Григорян пояснює, що ми часто приписуємо їжі інші значення. Наприклад, їжа використовується як нагорода або як форма покарання. «Дітей переконують зробити щось із обіцянкою винагороди, такою як піца, бургери або десерти. Я часто чую, як батьки кажуть, що дитина зробила багато, тому спекли торт. Таким чином їжа переоцінюється та набуває більшого значення, ніж повинна.» Це призводить до емоційного харчування, коли як негативні, так і позитивні емоції управляються через їжу. Якщо людині сумно, поганий настрій чи є інша проблема, вона може намагатися заповнити діру їжею, яка потребує зусиль найменше. Підходи для уникнення цього — знайти інші радісні, винагороджуючі заняття для дитини. Якщо сум компенсується їжею, проблема не в їжі, а в психологічному стані, що призвів до неї, тому потрібно вирішити корінну проблему. Це психологічні фактори, які можуть виникати до ожиріння. Є фактори, які з’являються після того, як дитина вже має ожиріння, головним чином сформовані культурою краси та стандартами зовнішності. «Стандарт краси нашої епохи — струнке, худорляве тіло. Людей, які не відповідають цьому стандарту, частіше піддають булінгу, навіть вдома», — каже психолог. Особи, які оцінюють інших, можуть створювати додатковий стрес для дитини, що може призвести до поглиблення ожиріння, оскільки спосіб адаптації до стресу через їжу може призвести до більшого переїдання. За словами психолога, до четвертого класу більшість дітей далеко від цих стандартів і миряться зі своїм тілом. З часом вони починають сприймати соціальні стандарти та очікування, зростає бажання догодити іншим, що приводить їх до порівняння з іншими. Дитина може розвинути низьку самооцінку, думаючи, що вона не гарна через свою вагу або що вона не красива. Через потребу бути прийнятим вони можуть зробити щось, чого б інакше не зробили, наприклад, ділитися олівцями з усіма однокласниками. Якщо це не спрацьовує, можуть розвинутися глибші психологічні проблеми, такі як самопошкодження, відчуження, ізоляція та агресія. Діти з ожирінням у школі можуть мати труднощі з концентрацією на навчанні, оскільки значну частину енергії витрачають на відстеження поглядів інших і захист себе. Рішення, за словами психолога Марини Григорян, полягає у зміні ставлення до їжі без навішування на неї додаткових значень чи ярликів. Діти — мішені реклами Діти в різних середовищах — у школі, в магазинах, під час спортивних занять або перегляду спортивних програм, перед телевізором чи в соціальних мережах — стикаються з маркетингом нездорової їжі та солодких напоїв. Реклама переробленої та нездорової їжі та солодких напоїв робить ці продукти більш привабливими для дітей. Методи впливу на дітей та підлітків розширилися поза традиційні ЗМІ до соціальних платформ, платної онлайн-реклами, веб-сайтів, фільмів, мультфільмів та відеоігор. На відміну від традиційних ЗМІ, нові методи реклами дозволяють точне таргетування, тому реклама нездорової їжі досягає дітей та підлітків більш ефективно. Виробники переробленої, нездорової їжі та солодких напоїв роблять свої продукти привабливими за допомогою акцій, знижок, розіграшів, упаковки, розміщення в мультфільмах чи фільмах та програм із темою їжі. У вересні–листопаді 2021 року ВООЗ провела моніторингове дослідження п'яти вірменських телеканалів — Armenia, Shant, ATV, Kentron та First Channel (Перший канал, Публічне Телебачення). Під час моніторингу було 1 587 реклам харчових продуктів та напоїв, з яких 65,2% рекламували продукти з високим вмістом жиру, цукру або солі. Найчастіше рекламовані товари — шоколад і кондитерські вироби (30,2%), далі газовані напої (20,3%) та чай і кава (16,2%), сік — 2,1%. Тож реклама нездорової їжі була значно вищою за рекламу інших типів продуктів. У Єревані фаст-фуд заклади іноді пропонують дітям спеціальні акції на шаурму. За цими видами маркетингової діяльності стоїть Burger King Armenia, який проводить розіграші, залучає інфлюенсерів та публікує відео‑пости з дітьми, що демонструють бургери, газовані напої та закликають їсти таку їжу (1, 2, 3, 4). Компанія KFC регулярно відзначає День захисника дитини рекламою з участю дітей (1, 2, 3, 4). У популярних мультфільмах, зокрема «Сімпсони» та «Губка Боб», головні персонажі іноді їдять нездорову їжу та п’ють газовані напої. У цих мультфільмах персонажі зазвичай не просувають здорову їжу; натомість просувають різні солодощі, перероблену їжу та газовані напої. Поєднання та взаємодія цих факторів призводить до зайвої ваги та ожиріння як у дорослих, так і в дітей. Наслідки ожиріння Ожиріння є чинником ризику розвитку багатьох захворювань. Ожиріння збільшує ймовірність розвитку цукрового діабету 2 типу у чотири рази, артеріальної гіпертензії — у три рази, ішемічної хвороби серця — у 1,5 раза та атеросклерозу — у двічі. Ці захворювання знижують якість життя та працездатність і можуть призвести до передчасної смерті. Ожиріння також підвищує ризик раку товстої кишки, молочної залози, ендометрія (вистила матки), стравоходу та жовчного міхура. Ожиріння також збільшує ймовірність гормональних порушень. Як боротися з зайвою вагою та ожирінням у дітей Батьки та школи обидві відіграють основні ролі у поліпшенні здоров’я дітей або запобіганні поганому здоров’ю. ВООЗ розробила рекомендації та настанови, яких повинні дотримуватися батьки та школи для формування здорових харчових звичок у дітей. Батькам варто обирати збалансовану дієту з пріоритетом на свіжі фрукти та овочі та обмежувати продукти з високим вмістом жирів та цукрів, наприклад, шляхом моделювання здорового харчування та заохочення фізичної активності. У той же час школи повинні забезпечувати доступ до лише здорових продуктів для дітей. За словами дієтолога Анушік Мирзоян, Вірменії потрібно налагодити зв’язок між батьками, школами та державою, адже ожиріння залежить не тільки від впливу батьків; потрібна участь школи та держави для змін у цій сфері. «Такої співпраці наразі немає. Батьки залишаються наодинці зі своїми дітьми, які мають ожиріння. Школи не можуть впливати на те, що подається в шкільному харчуванні. Завдання держави — контролювати, що дають дітям у дитячих садках та школах, і що продають у шкільних магазинах та буфетах. Батьки не можуть це контролювати. Непрактично очікувати від дитини увійти в магазин із спокусливими, але шкідливими продуктами і не захотіти їх купувати»», — говорить Мирзоян. За її словами, окрім збільшення кількості уроків фізкультури, школи повинні регулювати харчування у школах: не повинно бути закусок або солодощів, що продаються на території школи. Якщо школи не можуть контролювати продаж, має бути умова, що нездорові продукти не продаються в чи поблизу школи. «Разом із тим має бути життєздатна альтернатива. Хлібобулочні вироби, такі як булочки та випічка в шкільних буфетах, слід замінити на корисні, привабливі, різноманітні продукти. Необхідно формувати культуру здорового харчування серед дітей», — зазначає дієтолог. Заохочення сніданку у всіх школах, встановлення часу сніданку та просування здорових продуктів через активну рекламу у школах також були б позитивним кроком. Що робить уряд За наказом міністра охорони здоров’я з 1 січня 2026 року дошкільні заклади Вірменії будуть діяти відповідно до нових вимог щодо організації харчування. Ці вимоги забороняють смажені страви (включно чіпси та пончики), маргарин, трансжири, гострі спеції, ковбаси та копчені м’ясні вироби, гриби, кремові випічки, газовані та кофеїнові напої, жувальну гумку та продукти з високим вмістом цукру та солі. Експерти називають це позитивним кроком, але не достатнім для розв’язання існуючої проблеми, оскільки міра стосується лише дошкільних груп, і поки не ясно, як саме її реалізовуватимуть та які результати вона принесе. Міністерство охорони здоров’я зазначає, що немає статистики щодо поширеності зайвої ваги та ожиріння. У 2026 році в Арменії буде опубліковано нове епідеміологічне дослідження дитячого ожиріння. До того часу, згідно з доповіддю UNICEF 2025 року, якщо глобальні тенденції дитячого ожиріння не зміняться, до 2035 року кількість дітей віком 5–19 років із зайвою вагою та ожирінням становитиме близько 770 мільйонів, а половина світової популяції буде із зайвою вагою. Кількість дітей з зайвою вагою та ожирінням зростає швидко не лише у світі, але й у Вірменії. Зайва вага та ожиріння формуються не лише сімейними рішеннями або індивідуальними виборами; вони формуються у ширшому середовищі — доступність харчових продажів, неякісні шкільні харчування, міське середовище з низькою активністю, психологічний стрес, булінг та реклама, що націлена на дітей. Нова міра уряду, орієнтована на дошкільні заклади, є позитивним кроком, але вона не може повністю змінити ситуацію без участі шкіл, громад та батьків. Якщо ви знайшли помилку, ви можете надіслати її нам, обравши помилку та натиснувши CTRL+Enter.