News - Кредит замість пенсії

Про «реверсну іпотеку»\n\nЗамість підвищення пенсій уряд пропонує пенсіонерам спосіб покращити своє життя шляхом застави свого майна в банках. Сурен Товмасян, голова Комітету з кадастру, представив законопроект про «реверсну іпотеку» під час обговорення бюджету на 2026 рік. Це ще один законопроект, який випливає з політики уряду перетворювати нерухомість на капітал і таким чином «активізувати фінансову систему».\n\n«Пенсіонер зможе звернутися до банку, його майно буде оцінено, він отримає щомісячну суму, яка буде зарахована до його пенсії, і матиме ширші можливості для організації свого життя, наприклад — подорожувати», — сказав Товмасян у Національній асамблеї.\n\nУстановa, яку називають «реверсна іпотека», використовує слово «іпотека» як евфемізм: якщо за іпотечним кредитом позичальник отримує майно, то у «реверсній іпотеці» позичальник (його спадкоємці) втрачають те майно, яке їм належить.\n\nЗа законопроектом після смерті пенсіонера закладений будинок переходить у власність банку та перебуває під його контролем. Якщо банк продасть будинок за високу ціну, а після погашення позики залишаться кошти, надлишок має бути перерахований законним спадкоємцям власника-пенсіонера. Якщо діти чи спадкоємці пенсіонера захочуть залишити будинок, вони повинні протягом шести місяців повністю погасити позик і викупити майно у банку, яке стане спадщиною.\n\nЮрист Тигран Мурадян повідомив Epress.am, що такі операції несуть ризик експлуатації літніх людей. Будь-який договір, укладений пенсіонером у зв’язку з нерухомістю, повинен перебувати під наглядом органів опіки та піклування, а також повинні бути забезпечені захисні механізми.\n\nНа практиці ці органи переважно займаються питаннями догляду за дітьми: наприклад, під час розлучень вони вирішують, кому з батьків доручити догляд за дитиною. Але вони також повинні враховувати питання захисту літніх людей, зокрема їхніх опікунів.\n\n«У ситуації на ринку нерухомості і без цього нового закону існує гостра проблема. Через кредити люди постійно втрачають свої будинки. Заставлені будинки продаються через Службу примусового виконання судових рішень за цінами нижче за ринкові.»\n\nЩоб полегшити ситуацію, уряд заявив, що під час продажу боргового «єдиного житла» боржника їм повинні надати не менше 4,9 мільйона драм.\n\n«Цього не вистачає на придбання житла», — сказав Мурадян.\n\nЗа словами адвоката Мурадяна, інструмент «реверсна іпотека» є вдосконаленням існуючого закону, відповідно до якого соціальне забезпечення літніх людей вирішується за рахунок капіталізації їхнього майна.\n\nГромадянський кодекс уже містить інститут «договір оренди». Підписавши «договір оренди», літній власник передає свій будинок особі, яка зобов’язується доглядати за ним усе життя. Але нотаріуси не люблять укладати такий договір і дуже часто радять літнім заявникам просто оформити «дарування», кажучи: «ну, ви розберетеся з рештою між собою».\n\n«У мене є клієнт, чия онука пообіцяла піклуватися про неї за умови, що вона отримає будинок. Бабуся підписала договір, онука виселила бабусю з будинку, надала їй напівзруйнований житло і поставила будинок на продаж. Якщо онука робитиме таке, яка гарантія, що банк і посередник не зроблять того ж самого...», — сказав Мурадян.\n\nЗазначено, що цей механізм широко використовується у кількох розвинених країнах — США, Великій Британії, Канаді.\n\nУ цих країнах також «реверсні іпотеки» спричинили серйозні проблеми. У США, наприклад, банки, що пропонують реверсні іпотеки, залишили без житла тисячі людей, обдурили їх і втягнули їх у судові процеси. Є судові позови проти таких кредиторів, зокрема за нечесний маркетинг з метою примусити літніх людей підписати договори, за щорічне підвищення відсоткових ставок і за нероз’яснення умов.\n\nУ США позики на житловий капітал (home equity loans) оформляються з очікуванням, що літній власник помре рано. Якщо, наприклад, він не помре протягом 15–20 років, відсотки за позикою зростають із віком, іноді приводячи до заборгованості, яку не можна погасити навіть продавши будинок. У США «реверсна іпотека» також напружує сімейні стосунки: діти, знаючи, що їх позбавлять спадщини, відчувають відчуження від своїх батьків.