News - Зростає довіра — і торгівля — між США та Узбекистаном

У 2024 році загальний товарообіг між Сполученими Штатами Америки та Узбекистаном становив 881 мільйон доларів США, згідно з даними міністра інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану Лазіза Кудратова в недавньому інтерв’ю The Diplomat. Він зазначив, що відносини дедалі більше характеризуються зростаючим взаємним довір’ям та динамічною співпрацею у всіх ключових секторах. Одним із таких секторів є критично важливі корисні копалини, до яких адміністрація Трампа виявляє значний інтерес. За повідомленнями, Узбекистан нібито має значні запаси вольфраму, молібдену та інших затребуваних мінералів. Мета Узбекистану розширити відносини, зокрема у сфері бізнесу та торгівлі, з США відповідає ширшому прагненню країни більш активно залучатися до світу. Після першої заявки на членство у Світовій організації торгівлі СОТ у 1994 році кандидатура Узбекистану була фактично призупинена у 2005 році. Спроба була відроджена в 2020 році й, за словами офіційних осіб, наближається до завершення. Членство у СОТ є надзвичайно важливим для Узбекистану, оскільки воно становить ключовий крок до поглиблення інтеграції у глобальну торгову систему. У цьому інтерв’ю Кудратов надає огляд торговельно-інвестиційних відносин США та Узбекистану, оновлення щодо приєднання країни до СОТ та деталі про багатство критичних мінералів Узбекистану й нещодавню угоду з Boeing. Чи можете ви описати поточний стан відносин США та Узбекистану в галузі торгівлі та інвестицій? Які основні напрями співпраці у цієї сфери? За останні роки відносини між Республікою Узбекистан та Сполученими Штатами Америки вийшли на якісно новий рівень, який характеризується зростаючим взаємним довір’ям та динамічною співпрацею у всіх ключових секторах. Спостерігається стабільне зростання двосторонньої торгівлі, інвестиційних, промислових та інноваційних партнерств. З 2017 року кількість американських компаній, що працюють в Узбекистані, подвоїлася та нині перевищує 300 підприємств. Таке зростання свідчить про зростаючий інтерес американського бізнесу до узбецького ринку та довіру до економічних реформ та інвестиційного клімату країни. Головні американські корпорації, такі як General Motors, Air Products, Coca-Cola, John Deere, CNH, Caterpillar, Honeywell, Citi, JPMorgan, Franklin Templeton, Cargill та Boeing, відіграють важливу роль у модернізації промислового, сільськогосподарського, фінансового та технологічного секторів Узбекистану. Їхня діяльність сприяє розвитку сучасних виробничих потужностей, впровадженню передових технологій та створенню нових робочих місць. Двостороння торгівля між Узбекистаном та США продовжує розвиватися. У попередньому році загальний товарообіг становив 881 мільйон доларів США, що на 15 відсотків перевищило попередній рік. З цієї суми узбецький експорт становив 317 мільйонів доларів, зріс на 25 відсотків, тоді як імпорт — 564 мільйони доларів, підріс на 10 відсотків. Нещодавня поїздка президента Республіки Узбекистану Шавката Мирзіййоєва до США у вересні 2025 року стала історичною датою в розвитку нашого стратегічного партнерства. Візит призвів до повного пакета інвестиційних та торговельних угод, що охоплюють такі сфери як видобувна та геологія, енергетика, нафто-газова галузь, транспорт, фінанси, охорона здоров’я, сільське господарство, освіта та IT. Узбекистан продовжує рухатися до членства у СОТ. Що можна сказати про прогрес країни на цьому шляху й чому це важливо для Узбекистану досягти цього? Узбекистан зробив значний прогрес у вступі до СОТ, і процес наразі перейшов у фінальну фазу. Представник Президента Узбекистану з питань СОТ та робоча група з приєднання до СОТ активно виконують значну роботу з метою завершення двосторонніх та багатосторонніх переговорів із членами СОТ. За останні роки уряд активно веде переговори з існуючими членами СОТ як у двосторонньому, так і у багатосторонньому форматі. Ці переговори зосереджені на доступі до ринків товарів та послуг, гармонізації національного законодавства з правилами СОТ та зобов’язаннях з питань торгівлі, таких як субсидії, імпортні ліцензії, технічні бар’єри для торгівлі та санітарні й фітосанітарні вимоги. Наразі Узбекистан працює над остаточною Звітною відомістю Робочої групи, завершує залишкові двосторонні переговори та підписанням необхідних протоколів з країнами‑членами. Це останні кроки перед тим, як члени СОТ зможуть проголосувати за вступ країни. В рамках процесу приєднання до СОТ 34 країни висловили інтерес до переговорів з доступу на ринки, з яких 31 станом на сьогодні вже завершено. Готується 11‑та зустріч Робочої групи на 5–6 листопада цього року. Також у рамках процесу приєднання планується проведення четвертої багатосторонньої зустрічі з аграрної політики під час тієї ж сесії для досягнення домовленості про умови державної підтримки сільського господарства. З початку 2023 року відбулося п’ять засідань Робочої групи, останнє — у червні 2025 року. З метою забезпечення відповідності національного законодавства правилам та стандартам СОТ за останні три роки внесено зміни більш ніж у 140 нормативних документів. Також очікується прийняття кількох нових законопроектів, серед яких: Про безпеку харчових продуктів; Про антидемпінгові заходи; Про контрзаходи; Про захисні заходи; Про технічне регулювання; Про загальну безпеку продукції; Про нагляд за ринками; Про ветеринарні питання; Про карантин рослин. Членство в СОТ надзвичайно важливе для Узбекистану, оскільки воно представляє ключовий крок до більшої інтеграції у світову торгову систему. Приєднання закріпить країну більш міцно в рамках міжнародних торговельних правил, забезпечуючи передбачуваність та прозорість торгової політики. Це, у свою чергу, підвищить довіру інвесторів, оскільки вступ до СОТ сигналізує про прихильність Узбекистану до справедливої, відкритої та регламентованої економіки. Крім того, членство в СОТ дозволить диверсифікувати експорт шляхом відкриття доступу до нових ринків та зменшення торговельних бар’єрів для узбецької продукції, допомагаючи економіці вийти з залежності від сировини. Також це підвищить національну конкурентоспроможність, стимулюючи внутрішні реформи, покращуючи якість продукції та стандарти та підвищуючи ефективність торговельно-орієнтованих інституцій. Врешті-решт, шляхом розширення торгівлі та потоків інвестицій вступ до СОТ повинен сприяти сталому економічному зростанню та створенню нових робочих місць, підтримуючи довгострокову мету Узбекистану — побудову динамічної, диверсифікованої та глобально інтегрованої економіки. Які критично важливі сировинні копалини має Узбекистан? Узбекистан має значні запаси вольфраму, молібдену, магнію, літію, графіту, ванадію, титану та інших. Потенційна вартість надр оцінюється приблизно у 3 трильйони доларів. Узбекистан та США активно розширюють співпрацю у галузі критичних корисних копалин, спрямовану на забезпечення сталого розвитку ресурсів та зміцнення безпеки ланцюгів постачання. Узбекистан установив продуктивні партнерства з кількома провідними американськими та міжнародними компаніями, зокрема Traxys, FLSmidth, Cove Capital та Caterpillar. Основні напрями співпраці включають реалізацію великих проєктів з видобутку та переробки критичних мінералів за контрактом із Traxys та Cove Capital приблизно на 2 мільярди доларів; постачання та локальне виробництво компонентів для гірничо-шахтного обладнання, а також створення сервісних та обслуговувальних майданчиків в Узбекистані; надання сучасного обладнання, технологій та інженерного досвіду для геологорозвідувальних робіт; а також пряма поставка урану з Узбекистану американським компаніям без посередників, щоб забезпечити прозорі та безпечні канали постачання. Гірнича справа є руйнівною та може мати серйозні наслідки для довкілля та місцевих громад. Як ваше міністерство збалансує обов’язки перед узбецьким народом та землею з інтересами інвесторів? Особлива увага приділяється мінімізації впливу гірничодобувної діяльності на довкілля та місцеві громади, водночас забезпечуючи сталий розвиток галузі. Нещодавно переглянутий Закон про надра запровадив сучасні екологічні та соціальні стандарти, включаючи обов’язкове рекультивування земель — відновлення територій після гірничодобувних робіт до стану максимально близького до природного. Головні підприємства, такі як Алмалыкський гірничо-металургійний комплекс (АММК), Навоїйський гірничо-металургійний комбінат (НГМК) та Навоїюран, узгоджують свою діяльність із принципами ESG та міжнародними стандартами відповідального гірничого виробництва. Цей підхід має на меті не лише захистити екосистеми, але й врахувати інтереси місцевих громад, забезпечити охорону праці та прозорість. Таким чином Узбекистан послідовно формує збалансовану модель розвитку свого гірничодобувного сектора, що поєднує інтереси інвесторів із захистом природних ресурсів та соціальною відповідальністю. У вересні авіакомпанія Uzbekistan Airways та Boeing підписали контракт на 14 літаків 787-9 Dreamliner з опцією придбати ще вісім — на суму близько 8 мільярдів доларів США. Boeing зазначила, що угода підтримуватиме 35 000 робочих місць у США. Чому ця угода важлива для Узбекистану? Узбекистан встановив довгострокове стратегічне партнерство з компанією Boeing, спрямоване на модернізацію національного цивільного авіаційного флоту, розширення пасажирського сполучення та інтеграцію вітчизняних підприємств у глобальну ланцюг постачання аерокосмічної галузі. За угодою також передбачено постачання 22 нових літаків та їх подальшу реалізацію; у рамках промислової співпраці Узбекистан планує приєднатися до глобальної ланцюжки постачання Boeing через виробництво систем кабелю для літаків, тим самим локалізуючи виробництво високої вартості та посилюючи двосторонню промислову кооперацію.