News - Участь Тайваню у глобальній мобілізації за кліматичний перехід.

Зміни клімату швидко переформатовують світову економічну структуру та ландшафт ризиків. Тайвань не залишається поза цим зростаючим викликом. Влітку 2025 року південний та східний Тайвань зазнали серії тайфунів та проливних дощів, що спричинили сильні повені у багатьох регіонах і підкреслили значний вплив екстремального клімату на регіональний розвиток та громадську безпеку. Як відповідальний член міжнародної спільноти Тайвань прагне діяти в рамках глобальних зусиль щодо обмеження підвищення температури до 1,5 градуса Цельсія порівняно з базовим рівнем. У 2025 році Тайвань представив чіткий і прозорий Національно визначений внесок (NDC) на 2035 рік, що встановлює конкретні цілі переходу до низьковуглецевої економіки. З регулярними публікаціями Національних звітів з інвентаризації парникових газів та двохрічними звітами про прозорість Тайвань розкриває свої досягнення та демонструє свою відданість виконанню зобов'язань у рамках глобальних зусиль зі скорочення викидів. У 2024 році, коли прибув до влади, Президент Лай Чінґ-те оголосив Національний проект Надії, який окреслив політичне бачення зеленого зростання та переходу до нульових викидів до 2050 року. Його адміністрація з того часу визначила п’ять основних стратегій для просування переходу до нульових викидів: розробку інтелектуальної зеленої енергетичної стратегії; проведення двохнапрямкового перетворення промисловості, яке поєднує цифровізацію та озеленення; сприяння нульовим, сталим стилям життя; забезпечення провідної ролі уряду у підтримці переходу; та досягнення справедливого переходу, який не залишає нікого позаду. У червні 2024 року за офіційною ініціативою Президента було створено Національний кліматичний комітет під Офісом Президента для формування суспільного імпульсу та сприяння діалогу щодо національних стратегій управління змінами клімату. У рамках цього процесу Тайвань встановив нові цілі щодо зменшення викидів: на 26–30 відсотків до 2030 року та на 36–40 відсотків до 2035 року порівняно з базовим роком. Встановлення амбітних середньострокових цілей для керівництва переходом до нульових викидів. Тайвань зосереджується на середньострокових цілях як на основну стратегію, якою слід керувати своїм переходом до нульових викидів до 2050 року. Також поступово формує інституційну, орієнтовану на дії рамку управління кліматом. Закон про реагування на зміни клімату закріплює законодавчо ціль до 2050 року щодо нульових викидів. Крім того, відповідно до оновленого НДК за Паризькою угодою, Тайвань добровільно просуває його впровадження відповідно до зобов'язань за статтею 4. При цьому переглядає та уточнює шлях пом'якшення. Тайвань підвищив ціль на 2030 рік до скорочення на 28 відсотків ± 2 відсотки порівняно з рівнями 2005 року, встановивши середньострокові цілі 32 відсотків ± 2 до 2032 року та 38 відсотків ± 2 до 2035 року. Паралельно Тайвань запустив Комплексний план дій з зниження вуглецю. За низовим підходом кожне міністерство та відомство переглядають і вдосконалюють свої власні програми пом'якшення, тоді як Національна рада сталого розвитку застосовує топ-даун підхід для визначення та координації 20 флагманських дій з пом'якшення. Серед них: активне впровадження сонячної фотовольтаїки та офшорної вітроенергетики; прориви у геотермальній та малій гідроенергетиці; високотехнологічні системи зберігання енергії; ланцюги постачання низьковуглецевого палива та водню, зокрема аміаку; уловлювання, використання та зберігання вуглецю; галузеві заходи само пом'якшення; підвищення енергоефективності; декарбонізація державних підприємств; будівлі з майже нульовими викидами; електрифікація та декарбонізація комерційних транспортних засобів; сталe паливо для авіації; сільськогосподарська стійкість та поглиначі вуглецю; низьковуглецевe сталe сільське господарство; циркулярне використання ресурсів; та стилі життя зі зниженими викидами. До цього додаються шість механізмів інституційних інновацій: технологічні інновації, фінансова підтримка, ціноутворення на вуглець, регуляторні адаптації, розвиток зеленої робочої сили та залучення громад. Ці інструменти подальше посилять національні зусилля щодо пом'якшення. Здійснення добровільного дотримання та стимулювання інклюзивного діалогу. У відповідності до статті 4 Паризької угоди та рішення, прийнятого на 28-й сесії Сторін Рамкової конвенції ООН з питань змін клімату (UNFCCC COP28) у 2023 році, сторони зобов'язані подати до 2025 року цілі зменшення викидів на 2035 рік (NDC 3.0). Хоча Тайвань не є стороною конвенції, він добровільно узгодив рамки та часові рамки UNFCCC, подавши цього року NDC 3.0. Розроблений відповідно до настанов щодо інформації, що полегшує ясність, прозорість та розуміння, NDC 3.0 Тайваню демонструє підвищену амбіцію та справедливість порівняно з іншими країнами. NDC 3.0 підкреслює 10 ключових вимірів: (1) справедливість та амбіція; (2) внутрішній правовий та інституційний каркас управління змінами клімату; (3) розумні зелені енергетичні стратегії для переходу на нову енергетику; (4) двохнапрямкове перетворення цифрової та зеленої промисловості; (5) зелені фінанси та ціноутворення на вуглець; (6) нульові, сталий спосіб життя через ініціативи, які ведуться спільнотою; (7) справедливий перехід та розвиток зеленої робочої сили; (8) міжнародна співпраця; (9) адаптація до зміни клімату; (10) права людини, гендерна рівність та права й добробут дітей та молоді. Компоненти забезпечують науково обґрунтовану та прозору рамку для конкретних дій Тайваню щодо клімату. Під час формування NDC 3.0 було проведено широке громадське залучення та консультації з багатьма зацікавленими сторонами. Зустрічі відбувалися в рамках Комплексного плану дій з зниження вуглецю для обговорення 20 флагманських дій з пом'якшення, залучаючи уряд, промисловість, академію та громадянське суспільство для встановлення консенсусу та спільного пошуку кліматичних рішень. Паралельно залучалися експерти з різних галузей — зокрема з прав людини, гендерної рівності, захисту дітей, участі молоді та технологій. Роботу також охоплювали НУО, студентська спільнота та корінні народи. Різноманітні погляди цих груп та осіб були враховані у чернетці NDC 3.0, забезпечуючи відображення усього обсягу, інклюзивності та далекоглядності у зобов’язання Тайваню перед міжнародною спільнотою щодо довгострокових дій із клімату. Сприяння комбінованій системі тарифікування вуглецю та системі торгівлі викидами. Тайвань офіційно цього року запустив систему тарифікації вуглецю та провів пілотну звітність. Плата була спочатку встановлена близько 10 доларів США за метричну тонну CO2 еквіваленту. Встановлення національної ціни на вуглець — це новий етап. Щоб забезпечити ефективність системи, вона передбачає цільові фонди, самостійне зменшення, преференційні ставки та інші заходи, які охоплюють сектори з високим ризиком витікання вуглецю. Такі заходи стимулюють зменшення викидів у високовикидних секторах, підвищуючи справедливість і спонукаючи до участі. Система тарифікації вуглецю має за основну мету зменшення викидів і, за прогнозами, зменшить їх на 37 мільйонів метричних тонн CO2 еквіваленту до 2030 року. Це ознаменує перший рік цінової політики на вуглець у Тайвані. На наступному етапі уряд скористується міжнародною практикою для стабілізації системи тарифікації вуглецю та поетапного запровадження системи обмежувального та торгового ринку вуглецю (cap-and-trade), що забезпечить цінові стимули та справедливу конкуренцію. Це створить двохтрекову рамку ціноутворення на вуглець. Така структура відображає побажання наших вітчизняних галузей щодо різноманітних стимулів та ринкових інструментів, одночасно підвищуючи стійкість системи та закладаючи ґрунт для узгодження з міжнародними вуглецевими ринками. Щодо міжнародного співробітництва, Тайвань готується до суттєвої участі за статтею 6 Парізької угоди, тим самим зміцнюючи регуляторну та інституційну основу для участі у глобальних карбонових ринках. Роблячи поступ у діях як з внутрішнім ціноутворенням на вуглець, так і з міжнародним співробітництвом, Тайвань прагне створити власну модель участі у ринках вуглецю та зробити суттєвий внесок у глобальний перехід до нульових викидів як ключовий експортноорієнтований учасник у регіональних та глобальних ланцюгах постачання. Інтеграція ресурсів та розширення мереж для адаптації до клімату. У відповідь на впливи зміни клімату Тайвань продовжує проводити всеохоплювальну політику адаптації до зміни клімату відповідно до статті 7 Паризької угоди, яка закликає посилювати дії адаптації на всіх рівнях. Тайвань затвердив Національний план дій з адаптації до зміни клімату з чотирирічним циклом. Він охоплює сім напрямків, зокрема критично важливу інфраструктуру, водні ресурси, використання земель, узбережжя та океани, енергопостачання та промисловість, сільське господарство та біорізноманіття, а також охорону здоров’я. Він також передбачає підвищення потенціалу. Місцеві уряди розробили програми адаптації до зміни клімату для впровадження адаптаційних заходів з урахуванням контексту, з щорічними звітами про прогрес для підвищення адаптивних можливостей, посилення резилієнсу та зменшення вразливості. Цього року центральні та місцеві органи влади, експерти з охорони громадського здоров’я та неурядові організації заснували Альянс стратегії адаптації до спеки як відповідь на проблему спеки. У майбутньому ми продовжимо розвивати цю модель державно-приватної співпраці, розширимо мережу дій з адаптації та зміцнимо загальну національну стійкість. COP30 стане визначною подією, адже ми відзначаємо п’ять років із часу впровадження Паризької угоди. Збір стане початковою точкою наступної фази глобальної кліматичної дії. Тайвань узгоджується з міжнародною спільнотою, подаючи NDC 3.0 та завершує свій перший двохрічний Звіт про прозорість у відповідності до глобальної прозорості, передбаченої статтею 13 Паризької угоди. Такі зусилля підкреслюють передбачуваність кліматичної політики Тайваню та його відданість глобальному діалогу. Тайвань також рішуче діє щодо переходу до нульових викидів, поглиблюючи роботу над ціноутворенням на вуглець, рушаючи структурні трансформації, розширюючи свої адаптаційні дії та будуючи міцні рамки політичної підтримки. Такі кроки демонструють як рішучість, так і здатність долати виклики зміни клімату. Проте Тайвань визнає, що досягнення нульових викидів не може бути досягнуте однією країною; це спільна подорож світової спільноти. Ми закликаємо всі країни підтримати участь Тайваню в COP30 у Белему, Бразилія, у листопаді цього року, щоб надати Тайваню та міжнародній спільноті можливість спільно відповісти на кліматичну кризу у дусі COP30 Global Mutirão. Спільними зусиллями ми можемо рухатися до повного впровадження Паризької угоди та створити світ із нульовими викидами.