Проект заяви Національних зборів (НС) Вірменії про делімітацію та демаркацію кордону між Вірменією та Азербайджаном, поданий опозиційною фракцією «Вірменія», не був включений до порядку денного НС. За цей проект проголосували 27 нардепів, проти – 51. Цей проект представив на пленарному засіданні НС у вівторок член фракції "Вірменія" Артур Хачатрян. Парламентська опозиція Вірменії виступає за делімітацію кордону з Азербайджаном, але, на її думку, це має базуватися на фактичних кордонах між двома країнами з 1993 року. Далі опозиційний депутат розповів про домовленості, досягнуті комісіями з делімітації кордону Вірменії та Азербайджану 19 квітня. На його думку, це делімітація кордону має відбуватися на основі міжнародних документів, орієнтиром на який є розроблений Секретаріатом ОБСЄ документ про делімітацію та демаркацію кордону. За словами опозиційного депутата, для реального делімітації кордону необхідно встановити мир, делімітація та демаркація кордону мають бути послідовними діями, а лінія кордону між Вірменією та Азербайджаном повинна бути скоригована по всьому периметру, а потім – демаркація кордону. У свою чергу, доповідач, депутат правлячої більшості від фракції «Громадянський договір» Марія Карапетян зазначила, що, взявши за основу кордон від 24 вересня 1993 року, Вірменія буде змушена відмовитися від державного кордону і повернутися до логіки військових дій. «Це є абсолютно неприйнятним і містить правові, політичні, дипломатичні та військові ризики для Республіки Вірменія. І Азербайджан, і Вірменія підписали Алма-Атинську декларацію 21 грудня 1991 року, таким чином приєднавшись до новоствореної Співдружності Незалежних Держав», – сказав Карапетян.