24 квітня – це не просто день вшанування пам’яті мучеників, 24 квітня – це день посилення нашого національного запиту, це заклик, послання, яке йде до нас від наших славних мучеників. Про це заявив Католікос Великого Кілікійського Дому Вірменської Апостольської Церкви Арам I у своєму виступі на церемонії вшанування 109-ї річниці геноциду вірмен. Арам I зазначив наступне: «Наш народ вимогливий у повному розумінні цього слова і залишатиметься вимогливим, доки Туреччина не визнає геноцид, який вона вчинила проти нашого народу в 1915 році. Наш народ залишатиметься вимогливим до тих пір, поки Арцах [(Нагірний Карабах)] буде захоплений геноцидним Азербайджаном. Наш народ залишатиметься вимогливим до тих пір, поки народ Арцаха не зникне зі своїх споконвічних земель внаслідок страху геноциду. Геноцид вірмен має правову основу і відповідає міжнародному праву. Тому неможливо залишити без уваги нашу вимогу, її обґрунтованість та своєчасність. У минулі десятиліття країни, уряди, президенти, церкви, релігії, міжнародні організації послідовно визнавали історичну реальність геноциду вірмен. Цей процес має тривати. Сьогодні, коли Азербайджан продовжує різними способами стирати сліди вірмен в Арцаху, намагається знищити або змінити наші культурні пам'ятки, коли Азербайджан намагається послідовно і послідовно висувати вимоги до Вірменії, вимоги, що позбавляють Вірменії територіальної цілісності, безпеки та суверенітету, сьогодні, коли Туреччина, у свою чергу, висуває нові умови, щоб стерти ідеали, цінності та символи нашого народу, і навіть припинити переслідування вірменської справи, у відповідь на цю ситуацію, скажемо словами нашого народу пісня: «Хіба й тепер мовчати, коли ворог нам на груди меч приклав?» Не треба мовчати. Якщо ми будемо мовчати, наші мученики засудять нас. Якщо ми будемо мовчати, монастирі і церкви Арцаха, Кілікії, Західної Вірменії закричать». Також Арам I прокоментував заяву президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, зроблену у вівторок. «Президент Туреччини сказав: «Забудьте безпідставні спогади та вигадані історії». Це послання президента Туреччини нашому народу. Стоячи тут перед нашими мучениками, я кажу президенту Туреччини. «Пане. Ердогане, звідки ці останки наших мучеників у межах Османської імперії? Наші предки були вбиті вашими предками. Пане Ердогане, сьогодні історія свідчить, навіть турецькі історики, що те, що було зроблено в 1915 році проти моїх предків вашими предками, було геноцидом, спланованим і здійсненим у державному масштабі. Пане Ердоган, не намагайтеся протиставити [вірменську] діаспору Вірменії. Вірменія і [вірменська] діаспора — одне ціле, ми — одна нація з єдиною вимогою. Тому не будемо мовчати. Прокинься, вірменський народе! На Кавказі з боку Туреччини та Азербайджану почав формуватися новий пантуранський рух, і в кільці цього руху буде зроблена спроба задушити Вірменію. [Два] геноцидні сусіди Вірменії виставлять такі умови перед Вірменією, умови, які якщо не сьогодні, то завтра поставлять під загрозу суверенітет Вірменії, навіть існування Вірменії. Ми відмовляємося бути підданими інших, йдучи на односторонні поступки й не отримуючи нічого натомість. Ми відкидаємо небезпечний підхід прийняття примусових поселень і наголошуємо на необхідності визначення нової стратегії та тактики перед обличчям нових геополітичних реалій. Ми відмовляємося миритися з ситуаціями, коли засуджений стає суддею, відповідач — позивачем, геноцид — правовласником. Ми вимагаємо створення. В обмін на геополітичні інтереси та політику сили ми вимагаємо верховенства міжнародного права. Ми вимагаємо повернення [вірменського] народу Арцаха на рідну землю, підтвердження його прав міжнародною гарантією. Ми вимагаємо звільнити всіх [вірменських] полонених, несправедливо заарештованих Азербайджаном. Ми вимагаємо визнання геноциду [вірмен], вчиненого Османською імперією проти нашого народу, і відновлення прав нашого народу». Також Католікос Арам І закликав вірменський народ до консолідації та єдності. «Об’єднаймося навколо найвищих цінностей та ідеалів нашої нації, об’єднаймося навколо порятунку Вірменії, об’єднаймося навколо всевірменського порядку денного. Нас об’єднує Вірменія, порятунок Вірменії. У нас немає друзів, ми це наш друг, це наша єдність, це наша сила. Давайте продовжувати нашу вимогливу боротьбу з цим усвідомленням і повною відданістю. Тисяча слава нашому народу».