Щоденна газета Республіки Вірменія (РА) «Храпарак» пише, зокрема, наступне: За даними нашого офіційного джерела, сторони тривалий час обговорювали три варіанти демаркації та делімітації [вірменсько-азербайджанського кордону], і нібито середній — не було обрано ні гірше, ні найкраще, з точки зору інтересів РА. Найкращим варіантом було, щоб процес реалізовувався як компромісний варіант, за принципом «Азербайджан — Азербайджану, наш — нам». Тобто ми б повернулися до кордонів 1991 року; ми б повернули азербайджанські території, які потрапили під контроль Вірменії під час війни [19]90-х років, а вони віддали б вірменські землі. Природно, [президент Азербайджану] Алієв не погодився на такий варіант. І Вірменія визнала великим успіхом те, що не пристали до гіршого варіанту, згідно з яким Азербайджан пропонував негайно повернути йому 4 населені пункти [Вірменії] Тавушської [провінції], а потім окремо обговорювати кордони [міста] Джермук. , Гегаркунік, Сюнік та інші провінції [Вірменії]. Був обраний третій варіант: провести міждержавний кордон [Вірменія-Азербайджан] Алма-Атинською декларацією 1991 року, де, до речі, не вказано кордони жодної держави.