Заморожені конфлікти можна зрозуміти лише через історію. Тому «стирання» Азербайджаном Нагірного Карабаху з карти є неймовірно бурхливим подією для Закавказзя та прилеглих до нього регіонів. Про це написав колишній індійський дипломат, посол М. К. Бхадракумар у своїй статті, опублікованій на Indian Punchline. Він, зокрема, додав таке: Під питанням стоїть статус Нахічевані, який досі залишається ексклавом Азербайджану, який не має виходу до моря, розташований поблизу турецького кордону. Азербайджан, підбадьорений анексією Нагірного Карабаху минулого місяця, шукає прямого сухопутного сполучення з Нахічеванем, який Баку вважає незавершеною справою. Щоб досягти цієї сміливої мети, Азербайджан — знову ж таки, за підтримки Туреччини — сподівається захопити контроль над значною частиною території Вірменії, яка також є кордоном цієї країни з Іраном на півдні. Не дивно, що і Єреван, і Тегеран виступають проти будь-якого такого кроку, який інакше означав би, що Вірменія та Іран перестають бути сусідами та потрапляють в оточення азербайджано-турецької стратегічної осі. Шляхом діалогу та переговорів має бути знайдена взаємоприйнятна формула для будь-якого сухопутного зв’язку — відомого як «Зангезурський коридор», — гарантованого міжнародним правом, який зберігає територіальну цілісність Вірменії та її кордон з Іраном, навіть надаючи Баку вільний доступ до Нахічевану. Справу ускладнює геополітика, яка включає 3 безпосередніх зацікавлених сторони — Вірменію, Азербайджан та Іран — і дві інші регіональні держави — Росію, Туреччину, а також певні нав’язливі позарегіональні сили та організації — Сполучені Штати, Європейський Союз і НАТО. Хоча Росія та Іран також є зацікавленими сторонами, цього не можна сказати про позарегіональні держави та організації, які втручаються у висококонкурентне регіональне середовище. «Ефект метелика» Зангезурського коридору матиме глибокі наслідки для Чорноморського та Каспійського регіонів, а також може вплинути на Близький Схід і Центральну Азію. Серед держав регіону своїм антиревізіоністським підходом виділяється Іран. Під час окремих зустрічей минулої середи в Тегерані з офіційними особами Вірменії та Азербайджану, які відвідали країну, президент Ірану Ебрагім Раїсі підтвердив, що Іран виступає проти відкриття Зангезурського коридору, заявивши, що Тегеран виступає проти геополітичних змін у регіоні. Як повідомляється, Раесі заявив, що Зангезурський коридор буде «базою НАТО, загрозою національній безпеці для країн, і тому Іран рішуче виступає проти нього», як висловився глава його політичного штабу Мохаммад Джамшиді. Тегеран не може не враховувати те, що Ізраїль має потужну розвідувальну присутність в Азербайджані. Поширені припущення, що Азербайджан може застосувати силу для відкриття Зангезурського коридору, незважаючи на спротив Ірану. Туреччина, ревізіоністська сила номер один у регіоні, є наставником і союзником Азербайджану, з яким вона заявляє про етнічну спорідненість. Туреччина виношує грандіозні бачення розширення свого економічного охоплення та політичного впливу через сухопутний шлях, який простягається від її європейського кордону у Східній Фракії до Каспійського моря і до її споконвічних земель Центральної Азії, що межують з Китаєм. Загалом, як і у відомій п’єсі німецького драматурга-модерніста Бертольда Брехта «Кавказьке крейдяне коло», зараз ми спостерігаємо п’єсу в п’єсі у великій грі Закавказзя — надзвичайне поєднання високої театральності, народної оповіді, музики і навіть діалектичний запит.