Коли з’являються драматичні образи тисяч карабахських вірмен, які були змушені покинути свої домівки в результаті масового втечі, дехто на Заході починає переглядати свої стосунки з Азербайджаном, пише The Guardian. «Завдяки поєднанню вмілої дипломатії та лобіювання багата ресурсами країна протягом багатьох років рекламувала себе у Великій Британії та ЄС як надійного партнера у сфері безпеки та життєво важливий транспортний вузол. Але розпочавши військовий наступ у Нагірному Карабасі та спровокувавши гуманітарну катастрофу, оскільки біженці випливають із регіону, президент Азербайджану Ільхам Алієв викликав гнів ЄС та США. «Кризі та людським стражданням можна було і потрібно було запобігти», — сказав високопоставлений західний дипломат у Баку на умовах анонімності. «З Азербайджаном нам буде складніше продовжувати, як завжди». Минулого тижня в ООН міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок звинуватила Баку в «порушенні своїх неодноразових запевнень щодо утримання від застосування сили, що завдає величезних страждань населенню, яке вже перебуває в тяжкому становищі». Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що влада Азербайджану «розкута». «Багато хто в Брюсселі та Вашингтоні відчуває себе шокованим і зрадженим застосуванням сили Азербайджаном», — сказав Томас де Ваал, старший науковий співробітник мозкового центру Carnegie Europe. Він сказав, що західні офіційні особи вважають, що бездіяльність 2000 російських миротворців, розміщених у регіоні, свідчить про те, що між Москвою та Баку була досягнута стороння угода, які обидва звинуватили у бойових діях прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна та його прозахідного лідера. «Довгий час Азербайджан дуже вміло демонстрував свою цінність Заходу. Але, здається, відбувається переоцінка того, наскільки Баку насправді важливий і заслуговує довіри». Вважається, що Баку протягом багатьох років використовує так звану «ікорну дипломатію»: використання готівки та подарунків для придбання впливу в Європі. Раніше The Guardian розкривав, як Азербайджан вивів близько 2,9 мільярда доларів (2,2 мільярда фунтів стерлінгів) з країни через мережу таємних британських компаній, щоб платити прихильникам, лобістам і політикам у Європі, купувати предмети розкоші та послуги та відмивати гроші для азербайджанської еліти. До останніх бойових дій у Карабасі здавалося, що Європа наближається до Баку, незважаючи на низький рівень дотримання прав людини в країні та достовірні докази того, що вона вчинила звірства під час карабаської війни 2020 року. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відвідала Баку в 2022 році, оскільки ЄС намагався зменшити свою залежність від російських енергоресурсів, назвавши Азербайджан «вирішальним» і «надійним» постачальником енергії. Вона оголосила про угоду подвоїти закупівлі ЄС азербайджанського газу до 2027 року, але не згадала про ситуацію з правами людини в країні або її відносини з Вірменією. Після військової операції минулого тижня Азербайджан продовжує просувати свої наративи серед західних зацікавлених сторін. Бакинський аналітичний центр Центр аналізу міжнародних відносин організував круглий стіл у Мейфері, Лондон, присвячений ролі Азербайджану як «вирішального сухопутного мосту, який може з’єднати Європу з Центральною Азією» та «енергетичної безпеки в Європі». Але деякі спостерігачі кажуть, що Баку сильно перебільшує залежність Європи від азербайджанської енергії. «Азербайджан значно перебільшує свій вплив на газ, що ліниво сприймається серед європейських політиків», — сказав Макс Гесс, співробітник Інституту дослідження зовнішньої політики. «Ідея про те, що Азербайджан відіграє ключову роль в енергетичній безпеці Європи, була ще одним виправданням, висунутим західними державами, щоб не втручатися», — додав Гесс. Постачання газу з Азербайджану становило 3% загального імпорту ЄС у 2022 році, тоді як Москва все ще забезпечує до 15% попиту на газ континенту. «Газова угода з ЄС навряд чи забезпечить обіцяні великі обсяги газу – у будь-якому випадку це актив, що скорочується під час зеленого переходу», – сказав де Ваал. Деякі офіційні особи на Заході обдумували санкції проти Азербайджану після його операції в Нагірному Карабасі». Повний текст статті доступний на сайті The Guardian.