

Комплексне дослідження, проведене Університетом Вагенінгена та дослідницьким центром у Нідерландах, надало корисні дані щодо управління відходами в Європі. Опубліковане в престижному журналі Environmental Science & Technology, дослідження вимірює шлях пластикових відходів у межах континенту та їх остаточну долю. Згідно з висновками, лише 0,6% пластикових відходів просуваються через річкові системи, щоб осісти у гирлах річок Європи. Налякає те, що вражаючі 93% таких відходів залишаються на суші, а приблизно 6% продовжують існувати у самих річкових мережах. Хоча це і не новина, дослідження підкреслює, що значна частка цих пластиків перехоплюється існуючими наземними і річковими сховищами — пластик осідає у більш локальних та контрольованих середовищах, а не збільшує глобальне морське забруднення пластиком експоненційно. Комплексність дослідження додатково визначає необхідність поліпшити управління наземними відходами та посилити можливості річкових систем у зборі та переробці пластикових відходів. Так само звіт підкреслює, що локалізований збір відходів може значно зменшити потенційне потрапляння відходів до широкої морської екосистеми. Професорка Міранда Стіббраран, провідний дослідник, зауважує, що поточний підхід до боротьби з глобальним морським забрудненням вартий уваги, але залишається неефективним, поки заходи не врахуватимуть також пластикові відходи, які залишаються у наземних та річкових середовищах. Критично важливою є інформація про те, що результати дослідження вказують на багатообіцяючий шлях вдосконалення практик управління відходами, що допомагає зменшити загальний вплив пластику на водні тіла — в самому джерелі.