

У кроці, що сигналізує про зростання напруженості між Європою та Росією, Норвегія конфіскувала російське дослідницьке судно «Професор Молчанов» через компенсаційний позов української «Нафтогазу». Цей позов стосується економічних втрат після анексії Криму Росією в 2014 році, що становлять 4,22 мільярда доларів. Цей інцидент ще більше ускладнив наявні складні відносини між Москвою та європейськими країнами, оскільки конфіскація судна сприймається Росією як акт 'піратства'. Норвезький арктичний архіпелаг Шпіцберген став епіцентром уваги, коли норвезька влада оголосила про контроль над екіпажем та пасажирами судна разом з Трестом Арктикуголь. Цей розвиток подій є частиною ширшої суперечки Росії з Європою, причому президент Путін обіцяє взаємні дії на те, що він описав як західне 'піратство'. Раніше подібний сценарій розгорнувся, коли російський нафтовий танкер був перехоплений французьким військово-морським флотом за підтримки Великої Британії через санкції, спрямовані на обмеження фінансових можливостей Москви на тлі тривалого конфлікту з Україною. Президент Франції Еммануель Макрон виправдовував це перехоплення дотриманням міжнародних законів і режимів санкцій. Далі напруженість загострилася з Німеччиною після того, як Москва закрила німецькі культурні установи у відповідь на звинувачення в російській атаці дрона на Лейпцизький аеропорт у Німеччині. Це відбувається на фоні звинувачень у тому, що Росія продовжує реалізовувати стратегії гібридної війни по всій Європі. Лідери ЄС, висловлюючи солідарність з Німеччиною, зібралися, щоб розробити стратегії можливих ескалацій, розглядаючи додаткові санкції та обмеження на візи. Голова зовнішньої політики Європейського Союзу Кайя Каллас висловила стурбованість щодо тактичних маневрів Росії, називаючи їх актами, спонсорованими державою тероризму, і викликаючи обговорення про вплив санкцій і дипломатичних відповідей Європи. Поки тривають дипломатичні діалоги, залишається невідомим, як ці зростаючі тиски вплинуть на майбутні взаємодії на міжнародній арені.