Вірменія вимагає захистити права понад 100 тисяч вірмен, які втекли з Нагірного Карабаху, тих небагатьох, хто залишився там, а також утримуваних Азербайджаном. Професор Лінос-Олександр Сісіліанос, один із тих, хто представляє позов Вірменії, заявив про це, виступаючи в четвер у Міжнародному суді (МС) під час розгляду справи Вірменії проти Азербайджану. Сісіліанос нагадав, що визначення «етнічної чистки» включає вигнання та вбивство, примус людей до переїзду силою або погрозами, знищення культурної спадщини, а також створення умов, спрямованих на погіршення умов життя. Усе вірменське населення Нагірного Карабаху було змушене покинути регіон через пошкодження інфраструктури, застосування сили для вигнання та відсутність умов для повернення. Для тих, хто залишився, не створені умови проживання; а вони старі й хворі люди. Азербайджан, навпаки, активізує свої дії, зазначив Сісіліанос. За його словами, порушення прав і расова дискримінація карабахських вірмен очевидні, президент Азербайджану Алієв оголосив, що етнічні вірмени в Карабасі не матимуть особливого статусу чи привілеїв, азербайджанська практика етнічних чисток широко поширена, а Азербайджан заарештував колишніх лідерів Нагірного Карабах і оголосила про намір заарештувати ще 300 осіб. Як люди можуть довіряти азербайджанській владі за відсутності моніторингу, коли ця влада країни роками катувала і позасудово карала вірмен, запитав Сісіліанос. Він додав, що Азербайджан вживає активних заходів, щоб унеможливити повернення вірмен, міжнародна конвенція захищає культурну спадщину, але, незважаючи на це, Азербайджан зруйнував столицю Карабаху Степанакертський хрест і знищує вірменські цвинтарі та монастирі. Порушено права на соціальний захист та медичну допомогу. Незважаючи на те, що міжнародні конвенції забороняють вибіркове поводження за національною та расовою ознаками, Азербайджан робить протилежне, сказав Лінос-Олександр Сісіліанос, додавши, що Азербайджан також повинен утримуватися від каральних заходів щодо арештованих чиновників Нагірного Карабаху.